Молиться, право, не умела...
Но нынче слово из души
Так скорбью робкой неумело
Прорваться к небу захотело
Из потаенностей души.
Но я молиться не посмела
И вновь молчу в своей глуши.
Так мрачен мир вокруг меня.
Чего в нем только нет, послушай,
В нем все есть!!!
Божьего огня
И слова Божьего нет в душах...
декабрь 1992
Комментарий автора: К искреннему нашему, думается - общему, сожалению и эти старые мои старые стихи, как и стихи замечательного российского поэта Владислава Ходасевича (1886-1939) не утратили своей горькой актуальности и по сей наш - общесовременный день...
* * *
Нет, не найду сегодня пищи я
Для утешительной мечты:
Одни шарманщики, да нищие,
Да дождь – все с той же высоты...
Людмила Солма,
Москва, Россия
член МГО Союза писателей России, Творческого клуба «Московский Парнас», РОФ содействия развитию современной поэзии «Светоч»
«...ПОЭЗИЯ, как мы все понимаем – НЕ ТОЛЬКО <глаза, да слух> РАДУЕТ,
НО И НАПРЯГАЕТ - МЫСЛЬЮ, а иначе какой от неё прок?
разве только - витиеватость <кустистого> стихоплетства.» (Revaty Alrisha, из письма "Амстердам августа 02-го...")
Прочитано 2315 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 4.5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Аминь,Людочка.Мне хочеться всегда спросить,как Чацкий"А судьи кто?". Комментарий автора: Женечка, спасибо за этот отклик!
Отвечу цитатой любимого мной поэта Михаила Лермонтова:
"Но есть и Божий суд..."
и далее продолжу его же словами:
"...Есть грозный суд: он ждет;
Он не доступен звону злата,
И мысли, и дела он знает наперед..."
И пока есть отпущенное нам - земное время, нам всем есть о чем поразмышлять... Господь - хоть и мудр, терпелив да милосерден - Он же и строгий наш Судья (и с нас каждого взыщется - и по делам, и помыслам нашим...)
Дудка Надежда
2011-03-18 12:24:01
Аминь, Людмила! Очень понравилось.Глубина мысли и форма в чудной гармонии.Благословений. Комментарий автора: СпасиБО!
Иван Онюшкин
2011-03-20 17:01:26
И как тут не хвалить?! Комментарий автора: А разве есть за что?
Мысли-то печальные...
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
